винародовлений

ВИ́НАРОДОВЛЕНИЙ, а, е, книжн.

Дієпр. пас. до ви́народовити.

У часи дитинства М. Гоголя українська шляхта була значною мірою винародовлена (із журн.);

Тенденцією сьогодення є навертання певної частини винародовлених українців до рідної культури (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винародовлений — Винародо́влений: — денаціоналізований [54] Словник з творів Івана Франка