винахідливий
ВИНАХІ́ДЛИВИЙ, а, е.
Здатний вигадати що-небудь, знайти вихід зі скрутного становища і т. ін.; здатний винаходити.
Завжди жартівлива й винахідлива Ганджиха тепер розгубилася (А. Шиян);
Турбаєві припав до серця цей винахідливий Чистильник, що, видно, вмів вийти з якої завгодно скрути (М. Руденко);
Діти на Бойківщині, незважаючи на тяжкі умови життя, росли кмітливими, винахідливими і з великою охотою тягнулися до знань (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винахідливий — (який здатен винайти щось, знайти вихід із складної ситуації) вигадливий. Словник синонімів Полюги
- винахідливий — винахі́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
- винахідливий — ВИНАХІДЛИВИЙ – ВИНАХІДНИЦЬКИЙ Винахідливий. Здатний вигадати щось, знайти вихід із скрутного становища; здатний винаходити: винахідливий воїн, винахідливий студент, винахідливий інженер. Винахідницький. Літературне слововживання
- винахідливий — див. ВИГАДЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
- винахідливий — -а, -е. Здатний вигадати що-небудь, знайти вихід із складного становища і т. ін.; здатний винаходити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- винахідливий — див. дотепний; розумний; спритний Словник синонімів Вусика
- винахідливий — ВИНАХІ́ДЛИВИЙ (здатний вигадати що-небудь, знайти вихід із складного становища й т. ін.; здатний винаходити), ВИГА́ДЛИВИЙ. Він весь час.. невгамовний, беручкий, винахідливий (Я. Баш); Вигадливий, кмітливий, він просто кипів від безлічі різних проектів (В. Козаченко). Словник синонімів української мови
- винахідливий — ВИНАХІ́ДЛИВИЙ, а, е. Здатний вигадати що-небудь, знайти вихід із складного становища і т. ін.; здатний винаходити. Завжди жартівлива й винахідлива Ганджиха тепер розгубилася (Шиян, Гроза.. Словник української мови в 11 томах