винесення

ВИ́НЕСЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́нести 1, 2, 4, 5.

Початком реалізації концепції могло би бути винесення на обговорення світовою громадськістю низки міжнародних ініціатив (з публіц. літ.);

Винесення із врожаєм поживних речовин людина намагається компенсувати мінеральними добривами (з наук. літ.);

Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом (Конституція України).