винотека

ВИНОТЕ́КА, и, ж.

1. Зібрання колекційних вин.

Унікальна винотека Голицина нараховувала 32 000 пляшок вина з усієї Європи, починаючи з випущених марок ще в часи Великої французької революції (із журн.);

Бенкетний ресторан, нещодавно відкритий у Києві, вирізняється серед інших ресторанів величезною винотекою, зібраною з усієї земної кулі (з мови реклами).

2. Спеціально обладнане приміщення (перев. підземне) або шафа з автоматичним підтриманням відповідної температури для зберігання колекції вин.

У підземних галереях Масандрівського виноробного заводу міститься унікальний музей – винотека, в якій зберігаються зразки виноробства, починаючи з хересу де ля Фронтьєра урожаю 1775 р., портвейну червоного Лівадія 1894 р. та ін. (із журн.);

Сьогодні обладнати погріб не завжди можливо, тому для зберігання запасів вина застосовуються винні холодильники-шафи – винотеки (з газ.).