1. Словник української мови у 20 томах

виніжений

ВИ́НІЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́ніжити.

Панночки й паничі викохалися – виніжені та виховані (Марко Вовчок);

Може, якраз оцими тонкими бровами, оцим виніженим молочаями лицем вдасться їй коли-небудь привернути до себе своє безприданницьке щастя (О. Гончар);

Північні варвари, хоч і обдаровані мужністю, але позбавлені розуму; східні варвари, хоч і розумні, але виніжені й позбавлені мужності (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виніжений — ви́ніжений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виніжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виніжити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виніжений — див. слабий Словник синонімів Вусика
  4. виніжений — ВИ́НІЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ніжити. Може, якраз оцими тонкими бровами, оцим виніженим молочаями лицем вдасться їй коли-небудь привернути до себе своє безприданницьке щастя (Гончар, Таврія.., 1957, 20); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах