виображення

ВИ́ОБРАЖЕННЯ, я, с., рідко.

1. Зображення.

Український рушник – щиросерда сповідь нашого народу, виображення його думок і сподівань (із журн.).

2. Уявлення.

Твори тої школи [позитивістів] почали руйнувати не лиш мої релігійні виображення, але також і погляди на життя і на той суспільний лад, який мене окружав (Н. Кобринська);

Можу хіба позавидіти тому, у кого ся ентузіастична тирада викличе яке-небудь ясне виображення, а не сам тільки шум у вухах (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виображення — Виобра́ження: — уявлення [27;41;53;54] Словник з творів Івана Франка
  2. виображення — ви́ображення іменник середнього роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  3. виображення — -я, с., діал. 1》 Зображення. 2》 Уявлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виображення — ВИ́ОБРАЖЕННЯ, я, с., діал. 1. Зображення. 2. Уявлення. Можу хіба позавидіти тому, у кого ся ентузіастична тирада викличе яке-небудь ясне виображення, а не сам тільки шум у вухах (Фр., XVI, 1955, 55). Словник української мови в 11 томах