виображення
ВИ́ОБРАЖЕННЯ, я, с., рідко.
1. Зображення.
Український рушник – щиросерда сповідь нашого народу, виображення його думок і сподівань (із журн.).
2. Уявлення.
Твори тої школи [позитивістів] почали руйнувати не лиш мої релігійні виображення, але також і погляди на життя і на той суспільний лад, який мене окружав (Н. Кобринська);
Можу хіба позавидіти тому, у кого ся ентузіастична тирада викличе яке-небудь ясне виображення, а не сам тільки шум у вухах (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виображення — Виобра́ження: — уявлення [27;41;53;54] Словник з творів Івана Франка
- виображення — ви́ображення іменник середнього роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- виображення — -я, с., діал. 1》 Зображення. 2》 Уявлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виображення — ВИ́ОБРАЖЕННЯ, я, с., діал. 1. Зображення. 2. Уявлення. Можу хіба позавидіти тому, у кого ся ентузіастична тирада викличе яке-небудь ясне виображення, а не сам тільки шум у вухах (Фр., XVI, 1955, 55). Словник української мови в 11 томах