випалина
ВИ́ПАЛИНА, и, ж.
Випалене місце.
По всій довжині полотна плащаниці залишилися сліди випалин, немов обрамлюючи видимий на ньому подвійний відбиток чоловіка – спереду і з боку хребта (з наук.-попул. літ.);
У лісі на місці багаття залишилася велика випалина (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me