1. Словник української мови у 20 томах

випалювальний

ВИПА́ЛЮВАЛЬНИЙ, а, е.

Признач. для випалювання чого-небудь.

Із появою газогенераторів газ дедалі ширше застосовується для нагрівальних, випалювальних і плавильних печей, у хімічній промисловості (з наук. літ.);

Випалювання колчедану і добування діоксиду сульфуру відбувається у колчеданних печах, із яких виходить випалювальний газ (з наук.-техн. літ.);

Випалювач емалі транспортує вироби до печей та до місця фарбування, установлює вироби на випалювальний інструмент і знімає після випалу (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випалювальний — випа́лювальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. випалювальний — -а, -е. Який служить для випалювання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випалювальний — ВИПА́ЛЮВАЛЬНИЙ, а, е. Який служить для випалювання чого-небудь. З появою газогенераторів газ дедалі ширше застосовується для нагрівальних, випалювальних і плавильних печей, у хімічній промисловості (Гірн. пром.., 1957, 86). Словник української мови в 11 томах