випасний

ВИПАСНИ́Й, а́, е́.

1. Стос. до випасання.

У XVII–XVIII ст. перші поселенці – козаки, що заселяли міжріччя Сіверського Дінця та Дону, займались головним чином випасним скотарством (з наук. літ.);

На сильно деградованих пасовищах, де випасний режим дуже інтенсивний, щільність рослинного покриву низька (з наук. літ.);

Кочівництво ґрунтується на веденні випасного скотарства, пов'язаного з великими перегонами худоби на нові місця паші та водопою (із журн.);

У період випасного сезону за необхідності проводять дегельмінтизацію овець і ягнят через кожні 25 днів (із журн.);

// Признач. для випасання.

Інтенсивне заростання випасних і сінокісних угідь деревами і чагарниками – одне з небезпечних явищ останніх десятиліть (із журн.);

Випасні трави.

2. Який характеризується природним вирощуванням (без годівлі штучними кормами) ставкової риби.

На основі результатів аналізу було визначено оптимальні нормативно-технологічні параметри при вирощуванні товарної риби за умов випасного утримання в ставках (з наук. літ.);

// Який використовується для вирощування ставкової риби.

Особливий інтерес виробників нині пов'язаний з уведенням у випасні іхтіокомплекси внутрішніх водойм риб, що характеризуються прискореним ростом та високою харчовою цінністю (із журн.).