випаювання

ВИПА́ЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. випа́ювати.

Під час ремонту побутової радіоапаратури необхідно перевірити справність напівпровідникових транзисторів без випаювання їх зі схеми (з наук.-техн. літ.);

Не рекомендується поспішати з випаюванням мікросхеми, не переконавшись у справності всіх приєднаних до неї елементів і наявності на її виводах напруги живлення та потрібних сигналів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випаювання — випа́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови