випаювання
ВИПА́ЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. випа́ювати.
Під час ремонту побутової радіоапаратури необхідно перевірити справність напівпровідникових транзисторів без випаювання їх зі схеми (з наук.-техн. літ.);
Не рекомендується поспішати з випаюванням мікросхеми, не переконавшись у справності всіх приєднаних до неї елементів і наявності на її виводах напруги живлення та потрібних сигналів (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випаювання — випа́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови