1. Словник української мови у 20 томах

випиляний

ВИ́ПИЛЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́пиляти.

Бачить Микита, що чиясь рука у випиляний отвір просувається... Тут Микита, не будь плохий, – хап! (Б. Антоненко-Давидович);

Огорожа тут особлива, викладена із товстих цеглин, випиляних із ніздрюватого черепашнику (Ю. Збанацький);

Він показав кiлька невеличких хрестикiв, акуратно випиляних з бiлої кiстки, до блиску одшлiфованих, з якимсь немудрим рiзьбленням на них (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випиляний — ви́пиляний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. випиляний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випиляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випиляний — ВИ́ПИЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́пиляти. Огорожа тут особлива, викладена із товстих цеглин, випиляних із ніздрюватого черепашнику (Збан., Мор. чайка, 1959, 11). Словник української мови в 11 томах