виплавляти

ВИПЛАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИПЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПЛАВИТИ, влю, виш; мн. ви́плавлять; док., що.

Одержувати метал із руди способом плавлення.

Хтозна, чи не знайдемо ми в тій печері якихось пам'яток, які розкажуть нам, як саме скіфи добували руду й виплавляли з неї метал (В. Владко);

Вони [інки] не вміли виплавляти заліза, і це погубило їх (Ю. Бедзик);

Археологічні дослідження свідчать, що у І тис. до н. е. поділ праці у сфері чорної металургії спричинився до появи поселень, мешканці яких виплавляли якісну сталь (з наук. літ.);

Китайські металурги першими навчилися виплавляти цинк (з наук.-попул. літ.);

Можливості ливарного виробництва дозволяють виплавлювати рідку сталь в обсязі 220 тонн на місяць (з наук.-попул. літ.);

На таких, як оце ми з тобою, він [Батькопродавець] дивиться лише як на сировину, як на руду, з якої треба болванку виплавити! (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплавляти — ВИПЛАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ПЛАВИТИ, влю, виш; мн. ви́плавлять; док., перех. Одержувати метал з руди способом плавлення. Чим більше виплавимо сталі, тим ясніші будуть далі (Укр.. присл.., 1955, 345). Словник української мови в 11 томах
  2. виплавляти — виплавля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. виплавляти — ВИПЛАВЛЯ́ТИ (добувати метал, розжарюючи руду), ВИТО́ПЛЮВАТИ, ПЛА́ВИТИ, ТОПИ́ТИ, НАТО́ПЛЮВАТИ рідше (у великій кількості). — Док.: ви́плавити, ви́топити, натопи́ти. Минали віки, люди.. Словник синонімів української мови
  4. виплавляти — див. топити Словник чужослів Павло Штепа
  5. виплавляти — -яю, -яєш, недок., виплавити, -влю, -виш; мн. виплавлять; док., перех. Одержувати метал із руди способом плавлення. Великий тлумачний словник сучасної мови