1. Словник української мови у 20 томах

виплеснути

ВИ́ПЛЕСНУТИ, ну, неш, док.

1. що. Однокр. до виплі́скувати, випле́скувати 1, 2, 5.

Галька допила і ще виплеснула на стелю, приказуючи: – Оттак наші вибрикуйте! (Ганна Барвінок);

Тепер різко встав Саїд. Аж зблід на обличчі, з піали нервово виплеснув чай геть поза килимом на підлогу (Іван Ле);

Через малюнок або інший вид творчої діяльності дитина може виплеснути негативні емоції та поділитися позитивним настроєм (з Інтернету);

* Образно. На світанку будинки виплеснули шумливий люд, ожили, загомоніли вулиці (С. Журахович).

2. кого, що. Виливаючи рідину, викинути те, що в ній міститься.

Невередливі попались торговкам обідальники. Муху помітять – виплеснуть (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплеснути — ви́плеснути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виплеснути — -ну, -неш, док. 1》 Однокр. до випліскувати 1), 2). 2》 Виливаючи рідину, викинути якийсь предмет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виплеснути — ВИБРИ́ЗКУВАТИ (виливати, викидати рідину бризками, плескаючи), ВИПЛІ́СКУВАТИ. — Док.: ви́бризкати, ви́бризнути, ви́плескати, ви́плеснути. Екіпаж котився, мірно вибризкував на всі боки рідиною (Я. Качура); Острий ніж входив у тіло, .. Словник синонімів української мови
  4. виплеснути — Ви́плеснути, див. виплі́скувати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. виплеснути — ВИ́ПЛЕСНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до виплі́скувати 1, 2. Галька допила і ще виплеснула на стелю, приказуючи: — Оттак наші вибрикуйте! (Барв., Опов.., 1902, 39); Тепер різко встав Саїд. Словник української мови в 11 томах
  6. виплеснути — Ви́плеснути см. випліскувати. Словник української мови Грінченка