1. Словник української мови у 20 томах

виплетений

ВИ́ПЛЕТЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́плести.

Скрізь тини – як не дощані, то гарно виплетені з шелюги або лози (Дніпрова Чайка);

Дівчата в цей понеділок пускають на воду клечальні вінки, що були виплетені ними першого дня Зелених свят (О. Воропай);

Вони .. зупинилися на подвір'ї, перед чималою хатою, над якою курився виплетений з лози і обмазаний рудою глиною широкий димар (В. Малик);

* У порівн. Дивні дива встають навкруги!.. Уже он попереду міст райдугою перекинувся через якусь річку, – легкий, ажурний, наче виплетений із срібних форм (О. Гончар);

// ви́плетено, безос. пред.

Слуги позавмирали безтілесними тінями по кутках, і Олізарові здалося, що їх виплетено з павутини (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплетений — ви́плетений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виплетений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виплести. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виплетений — ВИ́ПЛЕТЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́плести. Скрізь тини — як не дощані, то гарно виплетені з шелюги або лози (Дн. Чайка, Тв., 1960, 123). Словник української мови в 11 томах