1. Словник української мови у 20 томах

виплюндрувати

ВИ́ПЛЮНДРУВАТИ, ую, уєш, док., що.

Знищити, зруйнувати що-небудь.

А що він садка виплюндрував! (Сл. Гр.);

Такий ліс під ніж пустити. Півтораста тисяч гектарів лісу виплюндрувати в наш час. Чи це тобі що? (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплюндрувати — ви́плюндрувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виплюндрувати — -ую, -уєш, док., перех. Знищити, зруйнувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виплюндрувати — ВИ́ПЛЮНДРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Знищити, зруйнувати що-небудь. А що він садка виплюндрував! (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. виплюндрувати — Ви́плюндрувати, -рую, -єш гл. = випліндрувати. А що він садка виплюндрував! то і Боже! Лебед. у. Словник української мови Грінченка