випосажувати

ВИПОСА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПОСАЖИТИ, жу, жиш, док.

1. кого. Давати дівчині посаг.

Молодих дівчат-служниць і челядниць віддавали заміж, а, видаючи, господарі нерідко обдаровували та випосажували їх своїм коштом (з наук.-попул. літ.).

2. кого, що, перен. Забезпечувати всім необхідним.

Усвідомлюючи фатальні наслідки подрібнення ґрунту і господарства, у Галичині батьки намагались випосажувати дітей за рахунок передачі рухомого майна, готівки, худоби, меблів, а не ґрунтових наділів (з наук. літ.);

З Чубівкою було інакше. Тут засів запорозький сотник Іван Чуб. Він її побудував, і випосажив у всі потреби, і не хотів звідсіля рушатися (А. Чайковський).