випотрошувати

ВИПОТРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПОТРОШИТИ, шу, шиш, док.

1. кого, що. Очищати від нутрощів.

Випотрошувати рибу слід обережно, щоб не розірвати жовчного міхура (з газ.);

Коли жінка .. випотрошила її [рибу], знайшла в її нутрі блискучий дорогий камінь (І. Франко);

Палій з Паликопою випотрошили кабана і підсвинка (Д. Мордовець).

2. що, перен., розм. Звільняти щось від речей, які містяться всередині.

Душман пішов до стійки, нудно й повільно торгувався про щось із сонним господарем, випотрошував портмоне на стійку, перебирав банкноти – долари, марки, гривні (Ю. Андрухович);

Випотрошити кишені.