випоєний
ВИ́ПОЄНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́поїти.
Коні не пручались, а були ніби приворожені. Та Алі легко зрозумів цю загадку – коні були випоєні (Ю. Логвин);
Сьогодні у ресторанному господарстві досить високо цінується м'ясо бичків, випоєних за спеціальною технологією (із журн.);
// ви́поєно, безос. пред.
Увесь молодняк нашої ферми випоєно за новою технологією штучним молоком (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випоєний — ви́поєний дієприкметник Орфографічний словник української мови