випоєний

ВИ́ПОЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́поїти.

Коні не пручались, а були ніби приворожені. Та Алі легко зрозумів цю загадку – коні були випоєні (Ю. Логвин);

Сьогодні у ресторанному господарстві досить високо цінується м'ясо бичків, випоєних за спеціальною технологією (із журн.);

// ви́поєно, безос. пред.

Увесь молодняк нашої ферми випоєно за новою технологією штучним молоком (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випоєний — ви́поєний дієприкметник Орфографічний словник української мови