випрацьовувати

ВИПРАЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРАЦЮВАТИ, юю, юєш, док., що.

Творити, створювати щось.

Політичний клас складається зі свідомих і активних громадян, це клас, який здатний формувати суспільну свідомість, щоб випрацьовувати стратегію історичного поступу (з публіц. літ.);

Серед політиків є ті, хто покликаний випрацьовувати і впроваджувати зовнішню політику України, та ті, хто є реципієнтами її результатів і мають право знати більше про переваги такої політики (з газ.);

// Шляхом навчання виробляти навики, уміння.

На уроках риторики та логіки педагоги гуманітарного ліцею випрацьовують в учнів уміння точно і лаконічно висловлювати свої думки (з газ.);

Випрацьовувати логічне мислення;

// Виробляти, створювати на основі набутого досвіду, повторюваності якої-небудь дії і т. ін.

На третьому курсі педінституту Василь Стус уже випрацював власний спосіб ведення конспекту, в якому прочитане стає ніби частиною власних роздумів над світом (із журн.).