випромінення

ВИПРОМІ́НЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. ви́променити.

Значна група речовин, що мають у своєму складі хлор, фтор, бром, потрапляючи у стратосферу, руйнують озоновий шар, який захищає все живе на планеті від випромінення Сонця (з наук. літ.);

У лазерах випромінення фотона світла одним активним центром стимулює випромінювання світла іншими центрами, причому випромінені електромагнітні хвилі поширюються в одній фазі (з наук. літ.).

2. Те саме, що випромі́нювання 2.

Глобальне потепління спричинене, зокрема, збільшенням у тропосфері речовин, які поглинають теплове випромінення від земної поверхні (з наук. літ.);

На прохідній інституту “дзвеніли” встановлені в ній пристрої, фіксуючи радіоактивне випромінення, що йшло від співробітників. Забрудненим виявився одяг (із журн.).