1. Словник української мови у 20 томах

випрямлений

ВИ́ПРЯМЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́прямити.

Король .. летів кожному прапорові навстрічу [назустріч]. Не кланявся, стояв випрямлений, як свічка, як статуя (Б. Лепкий);

Вона находить мужню гідність у всій його поставі, у високій гордовито випрямленій шиї, в густому непокірному чубові, відкинутому назад (О. Гончар);

Він .. довго прочищав випрямленою скріпкою мундштук (Ю. Мушкетик);

За ходою можна визначити впевнену в собі людину (випрямлений корпус, піднесена голова, трохи виставлене вперед підборіддя) (із журн.);

// ви́прямлено, безос. пред.

Після пожежі на Подолі у 1811 році Оболонську вулицю було випрямлено та перевпорядковано (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випрямлений — ви́прямлений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. випрямлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випрямити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випрямлений — ВИ́ПРЯМЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́прямити. Прутки гарячекатаної сталі перед розрізанням їх на відрізних верстатах необхідно піддавати випрямленню для усунення кривизни. Словник української мови в 11 томах