випрямляти

ВИПРЯМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИПРЯ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПРЯМИТИ, млю, миш; мн. ви́прямлять; док., що.

Робити прямим, розправляти або ставити прямо, рівно що-небудь зігнуте, ввігнуте, вигнуте і т. ін.

Разів шість зачинав [старший] муштру, рівняв плечі та випрямлював ноги (Д. Мордовець);

Люди кинулися до своїх автомашин, на бігу випрямляючи плечі (Іван Ле);

Ходила [Олеся] тихо, випрямивши стан (І. Нечуй-Левицький);

// Робити що-небудь рівним; вирівнювати.

Канали перерізують вододіли басейнів рік, сполучають одну ріку з іншою, випрямляють їх русла (з навч. літ.).

△ (1) Випрямля́ти / ви́прямити струм, ел. – перетворювати змінний електричний струм на постійний.

Для багатьох цілей доводиться випрямляти струм (з наук.-попул. літ.);

Для того, щоб випрямити струм, використовуються діоди, які пропускають струм тільки в одному напрямку (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випрямляти — випрямля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. випрямляти — -яю, -яєш, рідко випрямлювати, -юю, -юєш, недок., випрямити, -млю, -миш; мн. випрямлять; док., перех. Робити прямим, розправляти або ставити прямо, рівно що-небудь зігнуте. || Робити що-небудь рівним; вирівнювати. Випрямляти (випрямити) струм ел. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випрямляти — Випростовувати, випростувати, повипростовувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. випрямляти — Виправляти (дріт, цвях), випрямлювати (напр. дорогу), вирівнювати, розпрямлювати, розпрамляти, розпрямляти Приповідки: Дерево виправилося. Людина виправилась (умерла) Словник синонімів Вусика
  5. випрямляти — ВИТЯГА́ТИ (про руку, ногу тощо — роблячи рівним, прямим, просувати в якому-небудь напрямку), ВИТЯ́ГУВАТИ, ПРОСТЯГА́ТИ, ПРОТЯГА́ТИ, ПРОТЯ́ГУВАТИ, ВИПРЯМЛЯ́ТИ, ВИПРО́СТУВАТИ, ВИПРОСТО́ВУВАТИ. — Док. Словник синонімів української мови
  6. випрямляти — ВИПРЯМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ВИПРЯ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПРЯМИТИ, млю, миш; мн. ви́прямлять; док., перех. Робити прямим, розправляти або ставити прямо, рівно що-небудь зігнуте. Словник української мови в 11 томах
  7. випрямляти — Випрямля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. випрямити, -млю, -миш, гл. Выпрямлять, выпрямить. Словник української мови Грінченка