випірнати

ВИПІРНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПІРНУТИ, ну, неш, док.

Пірнаючи, з'являтися знову на поверхні води.

З цієї кручі хлопці, як купалися, стрибали сторч головою і потім далеко-далеко випірнали (Б. Грінченко);

Умк кинувся, щоб рятувати брата, але не встиг добігти до берега, як побачив Волохана, що випірнув з-під води (М. Трублаїні);

* Образно. – Я ненавиджу літературу, – сказала Олеся, випірнаючи з потоку моїх слів (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випірнати — випірна́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випірнати — див. ВИРИНАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. випірнати — -аю, -аєш, недок., випірнути, -ну, -неш, док. Пірнаючи, з'являтися знову на поверхні води. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. випірнати — ВИПЛИВА́ТИ (підійматися з глибини води на її поверхню), СПЛИВА́ТИ, ВИРИНА́ТИ, ЗРИНА́ТИ, ВИПІРНА́ТИ, ВИГУ́ЛЬКУВАТИ розм., ВИПУРНА́ТИ розм. (пірнаючи, знову з'являтися на поверхні води). — Док. Словник синонімів української мови
  5. випірнати — ВИ́ПІРНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПІРНУТИ, ну, неш, док. Пірнаючи, з’являтися знову на поверхні води. З цієї кручі хлопці, як купалися, стрибали сторч головою і потім далеко-далеко випірнали (Гр. Словник української мови в 11 томах