випіт
ВИ́ПІТ, поту, ч., вет., мед.
Рідина, що збирається в тканинах і порожнинах тіла людини і тварини при запальних ураженнях; ексудат.
Плеврит характеризується запаленням листків плеври з подальшим зрощенням їх між собою або утворенням випоту в плевральній порожнині (з наук. літ.);
Палички сибірки і спіральні нитки знаходились завжди разом із рідинами організму (кров'ю й випотами), унаслідок чого неможливо було визнати, що саме вони відіграють головну роль при сибірці та поворотній гарячці (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випіт — ви́піт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- випіт — -поту, ч., мед. Рідина, що збирається в тканинах і порожнинах тіла людини і тварини за запальних уражень. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випіт — ВИ́ПІТ (рідина, що збирається в тканинах і порожнинах тіла людини й тварини при запальних ураженнях), ЕКСУДА́Т. Фібринозний ексудат. ПІТ (рідина, що виділяється підшкірними залозами), РОПА́ діал.; ВИ́ПОТИ, ВИ́ПОТИНА (перев. при захворюванні). Словник синонімів української мови
- випіт — ВИ́ПІТ, поту, ч., мед. Рідина, що збирається в тканинах і порожнинах тіла людини і тварини при запальних ураженнях. Словник української мови в 11 томах