виражений
ВИ́РАЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́разити.
Нерозтрачена нiжнiсть повинна бути знайдена i виражена (О. Довженко);
Українська політика австрійського та польського урядів мала яскраво виражений шовіністичний характер і була спрямована на позбавлення українського населення національної самобутності (з наук. літ.);
Може, не все те, що я писала і друкувала торік, написала б я тепер або, може, було б воно виражене в іншому тоні (Леся Українка);
// ви́ражено, безос. пред.
М. Бердяєв правий, що російське духовне життя більше виражено у своїх крайніх елементах, – і тут він дуже близький до Ф. Достоєвського, який говорив про “безодню” російської душі, яка – феномен, завжди наявний і вічний (з публіц. літ.);
Усі правові принципи виражено в узагальнених нормах, ідеях, які відображаються у правових нормах (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- виражений — ви́ражений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- виражений — [виражеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- виражений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виразити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виражений — ВИ́РАЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́разити. Може, не все те, що я писала і друкувала торік, написала б я тепер, або, може, було б воно виражене в іншому тоні (Л. Укр., V, 1956, 242). Словник української мови в 11 томах