виражений

ВИ́РАЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́разити.

Нерозтрачена нiжнiсть повинна бути знайдена i виражена (О. Довженко);

Українська політика австрійського та польського урядів мала яскраво виражений шовіністичний характер і була спрямована на позбавлення українського населення національної самобутності (з наук. літ.);

Може, не все те, що я писала і друкувала торік, написала б я тепер або, може, було б воно виражене в іншому тоні (Леся Українка);

// ви́ражено, безос. пред.

М. Бердяєв правий, що російське духовне життя більше виражено у своїх крайніх елементах, – і тут він дуже близький до Ф. Достоєвського, який говорив про “безодню” російської душі, яка – феномен, завжди наявний і вічний (з публіц. літ.);

Усі правові принципи виражено в узагальнених нормах, ідеях, які відображаються у правових нормах (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виражений — ви́ражений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виражений — [виражеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. виражений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виразити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виражений — ВИ́РАЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́разити. Може, не все те, що я писала і друкувала торік, написала б я тепер, або, може, було б воно виражене в іншому тоні (Л. Укр., V, 1956, 242). Словник української мови в 11 томах