1. Словник української мови у 20 томах

вирахування

ВИ́РАХУВАННЯ, я, с.

1. Дія за знач. ви́рахувати.

Брат Бертольд відштовхнув покреслений пергамент з вичисленнями та помітками: знову заблукала якась невловима помилка до його вирахувань (Н. Королева);

Часто лікарі-акушери вимагають запам'ятати точну дату перших порухів плода, оскільки цей показник забезпечує точніше вирахування строку пологів (із журн.).

2. перев. мн. Сума, утримана із грошей, признач. для видачі.

– Висоцька? Тридцять п'ять плюс платні за сім днів сімнадцять – сорок п'ять, вирахувань нема, одержуйте! (В. Підмогильний);

При укладанні трудової угоди всі можливі вирахування з вашої зарплати мають бути записані в угоді (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирахування — ви́рахування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вирахування — -я, с. Дія за знач. вирахувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирахування — ВИ́РАХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́рахувати. Словник української мови в 11 томах