виречений
ВИ́РЕЧЕНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до ви́ректи.
Усі вірші поетичного циклу Й. Гете “Західно-східний диван” пронизує думка про нетлінність поетичного слова, виреченого Хафізом та іншими видатними східними поетами (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me