1. Словник української мови у 20 томах

виристий

ВИРИ́СТИЙ, а, е.

Такий, у якому є багато вирів (у 1 знач.).

Вириста гірська річка петляла чорною змією попід густим лісом (з публіц. літ.);

У часи весняних повеней вириста річка лякала селян божевільним гуркотом брудної води, яка закручувалася незліченними вихорами (із журн.);

// Схожий на вир (у 1 знач.).

За човном залишався виристий шлях спіненої води (М. Трублаїні);

Надвечір море стишилося, про шторм нагадували лише поодинокі виристі хвилі, які накочувалися на берег, наче далекий спогад про непогоду (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виристий — вири́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виристий — -а, -е. Такий, в якому є багато вирів. Вириста річка. || Схожий на вир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виристий — ВИРИ́СТИЙ, а, е. Такий, в якому є багато вирів. Вириста річка; // Схожий на вир. За човном залишався виристий шлях спіненої води (Трубл., І, 1955, 183). Словник української мови в 11 томах