1. Словник української мови у 20 томах

виробка

ВИ́РОБКА, и, ж.

1. перев. мн., гірн. Місце, де видобувають корисні копалини.

Тепер лишилося підпалити бікфордів шнур і чекати вибухів. Всі швидко поховалися в порожні виробки, куди не досягає пряма вибухова хвиля (Д. Ткач);

Учили виробку кріпить і готувати лаву (П. Дорошко);

Мабуть, дратує [Борис] декого з тих, що на своїм віку пройшли тисячі метрів вертикальних виробок (М. Рудь);

Повітря, що заповнює порожнину обсягом 100 тисяч кубометрів, часто виштовхується у виробці шахти з надзвуковою швидкістю (з наук. літ.).

2. заст., діал. Виріб (у 1 знач.).

На довгих столах цілі оберемки огню-світу.., цілі купи усяких наїдків та напитків; вистави штучних виробок з скла (Панас Мирний);

Ми розпочали вироблювати чудернацький килим і ніяк не дамо ради цій роботі; чомусь виробка не вдається нам та й не вдається (І. Нечуй-Левицький).

△ (1) Гірни́ча ви́робка – порожнина в товщі земної кори або виїмка на її поверхні, що утворюється при видобуванні корисних копалин.

Найбільш ризикованою з огляду на небезпеку виникнення пожеж та вибухів є вугільна промисловість України, зокрема, вугільні шахти, підземні та гірничі виробки (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виробка — ви́робка 1 іменник жіночого роду місце, де видобувають корисні копалини ви́робка 2 іменник жіночого роду виріб діал. Орфографічний словник української мови
  2. виробка — -и, ж. 1》 гірн. Місце, де видобувають корисні копалини. 2》 заст., діал. Виріб (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виробка — Порожній простір у шахті, що виник після вибирання породи під час гірничих робіт; розрізняють просторові в. (напр., камера), тунельні в., що можуть бути горизонтальними (напр., штрек, квершлаг), похилими та вертикальними (напр. Універсальний словник-енциклопедія
  4. виробка — ВИ́РІБ (вироблена, виготовлена з чогось річ, предмет для вжитку), ВИ́РОБОК рідко, ВИ́РОБКА заст.; ВИ́ТВІР, РОБО́ТА, ТВІР (продукт чиєїсь праці, перев. з галузі мистецтва). Я затримав погляд на гончарних виробах (Є. Словник синонімів української мови
  5. виробка — ВИ́РОБКА, и, ж. 1. гірн. Місце, де видобувають корисні копалини. Учили виробку кріпить і готувати лаву (Дор., Три богатирі, 1959, 23); Мабуть дратує [Борис] декого з тих, що на своїм віку пройшли тисячі метрів вертикальних виробок (Рудь, Гомін.. Словник української мови в 11 томах
  6. виробка — Ви́робка, -ки ж. = виріб 1. Золоті й срібні виробки. Мир. ХРВ. 68. Словник української мови Грінченка