вироджуватися

ВИРО́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́РОДИТИСЯ, иться, док.

1. Знижувати свою життєвість (плодючість, здатність пристосовуватися до зовнішніх умов і т. ін.) у кожному наступному поколінні організмів, що призводить до вимирання.

Картопля, як відомо, швидко вироджується (з наук.-попул. літ.);

Головне – зберегти насінні властивості сорту і не дати йому виродитись (з наук. літ.).

2. перен. Утрачати найкращі риси, здатність до подальшого розвитку; занепадати.

Вона в розпачі бачила, що кохання не кінчається, а вироджується (В. Підмогильний);

– Працювати треба завжди і скрізь, – не погоджувався Василь. – Без праці людина деградує, вона вироджується (П. Загребельний);

Тяжко мені і соромно, що виродивсь мій рід. Нема в мене гордої вдачі Тараса Бульби (О. Довженко);

// у кого – що. Перетворюватися у кого-небудь гіршого, у щось гірше.

Гуцульська музика вироджується в кіч (Ю. Андрухович);

Ми вели б неустанну боротьбу між собою, котра остаточно мусила виродитися у ненависть (О. Кобилянська).