1. Словник української мови у 20 томах

вирозуміти

ВИ́РОЗУМІТИ, ію, ієш, док., що, рідко.

Те саме, що зрозумі́ти.

Робітники видавались їм досі тільки ворогом, котрого будь-що-будь треба побороти, але входити з ними в якийсь торг, старатись вирозуміти їх жадання – о тім вони досі й не думали (І. Франко);

Не міг вирозуміти [Семен], про що бесідник говорить (Л. Мартович);

– Я вирозумів лиш стільки, що небіжчик влюбився був у якусь панночку (Р. Горак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирозуміти — ви́розуміти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вирозуміти — -ію, -ієш, док., перех., рідко. Те саме, що зрозуміти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирозуміти — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. вирозуміти — ВИ́РОЗУМІТИ, ію, ієш, док., перех., рідко. Те саме, що зрозумі́ти. Не міг вирозуміти [Семен], про що бесідник говорить (Март., Тв., 1954, 114). Словник української мови в 11 томах
  5. вирозуміти — Ви́розуміти, -мію, -єш гл. Понять. Желех. Словник української мови Грінченка