вироюватися
ВИРО́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́РОЇТИСЯ, їться, док.
1. Вилітати роєм (про бджіл).
Того року весна була холодною – бджоли не вироювалися аж до другої половини травня (із журн.);
* У порівн. У дворі панському наче рій вироївся: людей, людей! (Марко Вовчок).
2. перен. З'являтися де-небудь у великій кількості; показуватися.
Ярмарок аж кипів. Вироюються і гомонять люди (Марко Вовчок);
Зорі, як живі, вироїлися в темно-синьому непрозорому небі (Панас Мирний).
3. перен. Виникати, з'являтися.
Швиденько йшла Галя на роботу, а ще швидше билося її сердечко, а ще швидше вироювалися мислоньки (Марко Вовчок);
Відсіля ж то й вироїлась приказка (О. Стороженко);
Прокіп Гордійович од самого ранку, немов гарячу жарину, перекидав думку, яка вироїлася в останні дні (Ю. Мушкетик);
// тільки док. Примаритися.
Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало (Сл. Гр.).
Значення в інших словниках
- вироюватися — виро́юватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вироюватися — -юється, недок., вироїтися, -їться, док. 1》 Вилітати роєм (про бджіл). 2》 перен. З'являтися де-небудь у великій кількості; показуватися. 3》 перен. Виникати. || тільки док. Примаритися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вироюватися — див. виникати Словник синонімів Вусика
- вироюватися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
- вироюватися — ВИРО́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́РОЇТИСЯ, їться, док. 1. Вилітати роєм (про бджіл). *У порівн. У дворі панському наче рій вироївся: людей, людей! (Вовчок, І, 1955, 145). 2. перен. З’являтися де-небудь у великій кількості; показуватися. Ярмарок аж кипів. Словник української мови в 11 томах
- вироюватися — Вироюватися, -роююся, -єшся сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. МВ. (О. 1862. І. 72). 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. МВ. (О. 1862. І. Словник української мови Грінченка