1. Словник української мови у 20 томах

вирятування

ВИ́РЯТУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́рятувати.

Йому, гордому бояринові, .. важко було прилюдно віддавати подяку за вирятування доньки мужикові (І. Франко);

Вони виставили варту, поставили кулемети, а інші, навпаки, розклали вогнища й ставали табором, бо вирятування награбованого добра з такої ситуації – то довга пісня, далебі (І. Багряний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирятування — ви́рятування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вирятування — -я, с. Дія за знач. вирятувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирятування — див. порятунок Словник синонімів Вусика
  4. вирятування — ВИ́РЯТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́рятувати. Йому, гордому бояринові,.. важко було прилюдно віддавати подяку за вирятування доньки мужикові (Фр., VI, 1951, 21). Словник української мови в 11 томах