вирячування

ВИРЯ́ЧУВАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. виря́чувати.

Хронічне отруєння ретинолом супроводжується втратою апетиту, збільшенням печінки, вирячуванням очей (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирячування — виря́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вирячування — -я, с. Дія за знач. вирячувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вирячування — ВИРЯ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виря́чувати. Словник української мови в 11 томах