вирячування
ВИРЯ́ЧУВАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. виря́чувати.
Хронічне отруєння ретинолом супроводжується втратою апетиту, збільшенням печінки, вирячуванням очей (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирячування — виря́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вирячування — -я, с. Дія за знач. вирячувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вирячування — ВИРЯ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виря́чувати. Словник української мови в 11 томах