вирізаний
ВИ́РІЗАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́різати.
На ньому [столі] в дерев'яній мисці лежали тілько що вирізані золотисто-бурштинові крижки меду (І. Франко);
– Щось поболює в лівому боці, – брався за бік Гриць. – У мене ж не вирізаний апендицит (М. Рудь);
Одразу пригадалися мені випускні екзамени, сад, передсмертне бухикання Петра Васильовича, сигарети “Прима”, вирізані гланди (В. Дрозд);
– Ще більше міг би тобі подарувати... Навіть мого чорного коня з вирізаним сідлом... (О. Кобилянська);
Бабуся підвелась, взяла на комоді велике фото, вставлене в химерну рамку, вирізану лобзиком з дикту (О. Копиленко);
Ще двоє [теслярів] прикрашали фронтон будинку чудовими візерунками, вирізаними по дереву (Ю. Мокрієв);
// ви́різано, безос. пред.
Хлівчик зачинявся розхитаними дверцятами, в яких було вирізано отвір у формі серця (Валерій Шевчук);
Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований; і слова з Святого Письма вирізані; вирізано і хто світлицю збудовав, і якого року (П. Куліш).
Значення в інших словниках
- вирізаний — ви́різаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вирізаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирізати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вирізаний — Ви́різаний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вирізаний — ВИ́РІЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́різати. На ньому [столі] в дерев’яній мисці лежали тілько що вирізані золотисто-бурштинові крижки меду (Фр., II, 1950, 185); — Щось поболює в лівому боці, — брався за бік Гриць. Словник української мови в 11 томах