виріст

ВИ́РІСТ, росту, ч.

1. Дія за знач. ви́рости 1 і ви́ростити 1.

До виросту нехай живе у вас дівчина (Сл. Гр.);

Хіба ж не треба рук моїх для виросту садів вишневих? (М. Рильський).

2. Виступ на живому організмові; наріст.

Як мешканець водного середовища, рак дихає зябрами – ніжними бахромчастими виростами тіла (з навч. літ.);

Клітини епідермісу багатьох рослин часто утворюють на своїй поверхні особливі вирости, які називаються волосками (з навч. літ.).

3. діал. Зріст.

На виріст, і на силу, й на личко у батька удавсь (Марко Вовчок).

(1) На ви́ріст – більший, ніж треба, з розрахунком, що дитина виросте (про одяг, взуття).

Хлопчак починає чеберяти по хатинці незграбними.., пошитими на виріст чоботищами (М. Стельмах);

Пальто, правда, було трохи завелике, але я не журився – на виріст (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виріст — ви́ріст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. виріст — -росту, ч. 1》 Дія за знач. вирости 1) і виростити 1). На виріст — більший, ніж треба, з розрахунком, що дитина виросте (про одяг, взуття). 2》 Виступ па живому організмові. 3》 діал. Зріст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виріст — див. наріст; стебло Словник синонімів Вусика
  4. виріст — ВИ́РІСТ, росту, ч. 1. Дія за знач. ви́рости 1 і ви́ростити 1. Хіба ж не треба рук моїх для виросту садів вишневих? (Рильський, І, 1956, 333). До ви́росту — поки виросте. До виросту нехай живе у вас дівчина (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах
  5. виріст — Ви́ріст, -росту м. 1) Выростаніе. до виросту. Пока выростетъ. Як до виросту не запрягаєш лошака, то й буде кінь добрий. Валк. у. До виросту нехай живе у вас дівчина. Волч. у. сукня на виріст. Просторное, длинное платье. 2) Ростъ. МВ. ІІ. 15. На виріст невисокий. Ном. № 8615. Словник української мови Грінченка