висиджувати

ВИСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СИДІТИ, джу, диш, док.

1. Сидіти протягом тривалого часу де-небудь, у чому-небудь.

Підігнувши під себе ноги, .. Валя висиджував у майстерні Палацу до самого вечора, майстрував (О. Гончар);

Горпина висидить цілу ту ніч, плачучись то на чоловічу неласку, то на його нещирість (Панас Мирний);

За молодих літ у сідлі він міг висидіти хоч і добу, без перепочинку йдучи з військом аж на Дунай (Іван Ле);

// Сидячи, робити що-небудь протягом тривалого часу.

Місяців два Юра уперто висиджував за піаніно (Є. Кравченко);

От і недарма висиджувала вона над шитвом, рукава білі шовком барвистим гаптуючи (І. Цюпа);

// Перебувати де-небудь, у якомусь місці протягом тривалого часу.

З тяжкою бідою, висиджуючи мало що не в кождім класі по два роки, .. Густав нарешті скінчив гімназію (І. Франко);

Він [Ігор] таки працював на тій Далекій Півночі, а не висиджував свій строк ув'язнення (В. Кучер);

Хто, як не він, ще за часів студентства вісім місяців висидів у в'язниці? (М. Коцюбинський).

2. кого, що. Сидячи на яйцях, виводити пташенят (про птахів).

Синиця нанесла яєць і почала висиджувати їх (І. Франко);

Пташка сидить, діточок висиджує, вилупляться вони, і зозуленя між ними, горласте та люте (А. Хижняк);

Інколи дрофа [дрохва] залетить [в озерце ковили], щоб висидіти малят (М. Руденко).

3. кого, що, перен. Домагатися чого-небудь, вирішувати щось і т. ін., сидячи, чекаючи.

Сиділа дівка та й висиділа дідька (прислів'я);

Так земельна комісія прозасідала дві ночі й нічого не висиділа (С. Чорнобривець).

◇ (1) З варе́ної кра́шанки курча́ ви́сидить, ірон. – надзвичайно хитрий, спритний.

[Клим:] Це він на людях посміхається – хитрий. З вареної крашанки курча висидить (М. Зарудний);

І хоча новітній граф, без сумніву, спритник, з вареної крашанки курча висидить, – шани йому все-таки не діждаться за свої численні таланти й подвиги (з газ.).