1. Словник української мови у 20 томах

висиджувати

ВИСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СИДІТИ, джу, диш, док.

1. Сидіти протягом тривалого часу де-небудь, у чому-небудь.

Підігнувши під себе ноги, .. Валя висиджував у майстерні Палацу до самого вечора, майстрував (О. Гончар);

Горпина висидить цілу ту ніч, плачучись то на чоловічу неласку, то на його нещирість (Панас Мирний);

За молодих літ у сідлі він міг висидіти хоч і добу, без перепочинку йдучи з військом аж на Дунай (Іван Ле);

// Сидячи, робити що-небудь протягом тривалого часу.

Місяців два Юра уперто висиджував за піаніно (Є. Кравченко);

От і недарма висиджувала вона над шитвом, рукава білі шовком барвистим гаптуючи (І. Цюпа);

// Перебувати де-небудь, у якомусь місці протягом тривалого часу.

З тяжкою бідою, висиджуючи мало що не в кождім класі по два роки, .. Густав нарешті скінчив гімназію (І. Франко);

Він [Ігор] таки працював на тій Далекій Півночі, а не висиджував свій строк ув'язнення (В. Кучер);

Хто, як не він, ще за часів студентства вісім місяців висидів у в'язниці? (М. Коцюбинський).

2. кого, що. Сидячи на яйцях, виводити пташенят (про птахів).

Синиця нанесла яєць і почала висиджувати їх (І. Франко);

Пташка сидить, діточок висиджує, вилупляться вони, і зозуленя між ними, горласте та люте (А. Хижняк);

Інколи дрофа [дрохва] залетить [в озерце ковили], щоб висидіти малят (М. Руденко).

3. кого, що, перен. Домагатися чого-небудь, вирішувати щось і т. ін., сидячи, чекаючи.

Сиділа дівка та й висиділа дідька (прислів'я);

Так земельна комісія прозасідала дві ночі й нічого не висиділа (С. Чорнобривець).

◇ (1) З варе́ної кра́шанки курча́ ви́сидить, ірон. – надзвичайно хитрий, спритний.

[Клим:] Це він на людях посміхається – хитрий. З вареної крашанки курча висидить (М. Зарудний);

І хоча новітній граф, без сумніву, спритник, з вареної крашанки курча висидить, – шани йому все-таки не діждаться за свої численні таланти й подвиги (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висиджувати — виси́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. висиджувати — -ую, -уєш, недок., висидіти, -джу, -диш, док. 1》 неперех. Сидіти протягом довгого часу де-небудь, у чому-небудь. || Сидячи, робити щось протягом довгого часу. || Перебувати де-небудь, у якомусь місці протягом тривалого часу. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висиджувати — виси́джувати довго сидіти (перев. у кав'ярні, на гостині тощо): Каварня “Де ля Пе” нагадувала Па́риш тільки назвою, яку львов'яни вимовляли “Де ля Пейс” через велике число жидів, що тут зранку до вечора висиджували... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. висиджувати — див. сидіти Словник синонімів Вусика
  5. висиджувати — ВИСИ́ДЖУВАТИ (про птахів — сидячи на яйцях, плодити пташенят), ВИВО́ДИТИ, НАСИ́ДЖУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ЛУПИ́ТИ розм. — Док.: ви́сидіти, ви́вести, насиді́ти, ви́лупити, налупи́ти. Зозуля.. не в'є гнізда, не висиджує писклят (В. Словник синонімів української мови
  6. висиджувати — Виси́джувати, -си́джую, -джуєш; ви́сидіти, -сиджу, -сидиш; ви́сидь, ви́сидьмо, -дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. висиджувати — ВИСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СИДІТИ, джу, диш, док. 1. неперех. Сидіти протягом довгого часу де-небудь, у чому-небудь. Підігнувши під себе ноги, .. Словник української мови в 11 томах