1. Словник української мови у 20 томах

висилання

ВИСИЛА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. висила́ти.

Він .. упередив свою жінку про обов'язок, який тяжить на нім, і вона не противилася висиланню [грошей] (І. Франко);

Особи, які перетинають нелегально кордони держави, підлягають, як правило, висиланню (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висилання — висила́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. висилання — -я, с. Дія за знач. висилати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висилання — ВИСИЛА́ННЯ, я, с. Дія за знач. висила́ти. Він.. упередив свою жінку про обов’язок, який тяжить на нім, і вона не противилася висиланню [грошей] (Фр., IV, 1950, 39). Словник української мови в 11 томах