1. Словник української мови у 20 томах

висипка

ВИ́СИПКА, и, ж.

1. розм. Те саме, що на́сип.

Яма тим часом вирівнювалася, по висипці вже гарцювала дітвора (М. Олійник).

2. Те саме, що ви́сип 1.

Я виборсувалася з постелi, заклеювала висипки пластирем i, палена гарячкою, летiла на вокзал (О. Забужко);

Він помітив якусь висипку, можливо, екземного походження, на її обличчі (С. Процюк).

3. мисл. Зграя пернатої дичини (вальдшнепів, куликів і т. ін.), яка раптово прилітає куди-небудь, з'являється в лісі, в полі, на болоті і т. ін.

Тоді в чагарниках, а особливо на узліссях, з'являється у нас на Україні вальдшнеп і поодинці, і цілими табунами, так званими висипками (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висипка — ви́сипка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. висипка — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що насип. 2》 мед. Те саме, що висип 1). 3》 мисл. Зграя пернатої дичини (вальдшнепів, куликів тощо), яка раптово прилітає куди-небудь, з'являється в лісі, в полі, на болоті і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висипка — Плямки, папули, пухирці на шкірі та слизових оболонках, що виникають при різних захворюваннях як алергічні реакції; симптом, що полегшує розпізнавання хвороб. Універсальний словник-енциклопедія
  4. висипка — ВИ́СИПКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що на́сип. 2. мед. Те саме, що ви́сип 1. 3. мисл. Зграя пернатої дичини (вальдшнепів, куликів тощо), яка раптово прилітає куди-небудь, з’являється в лісі, в полі, на болоті і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  5. висипка — Ви́сипка, -ки ж. Сыпь. Желех. Словник української мови Грінченка