1. Словник української мови у 20 томах

виситися

ВИ́СИТИСЯ, иться, недок.

Виділятися висотою, міститися, розташовуватися високо; височіти.

Дерево шумить, камінь лежить, гори висяться, ріки течуть (Марко Вовчок);

Правої башти вже не було. На її місці висилися три величезні – що й звідси, через провалля, можна було вчитати – кольористі реклами (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виситися — ви́ситися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виситися — -иться, недок. Вирізнятися висотою, міститися, знаходитися високо; височіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виситися — Височіти, зависочіти, височитися, зависочитися Словник чужослів Павло Штепа
  4. виситися — ВИСОЧІ́ТИ (виділятися висотою, міститися, знаходитися вище чогось), ПІДНО́СИТИСЯ, ЗВО́ДИТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ПІДІЙМА́ТИСЯ (ПІДНІМА́ТИСЯ), ПІДВО́ДИТИСЯ, ВИСОЧИ́ТИСЯ, ГРОМА́ДИТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ПАНУВА́ТИ, ПІДВИ́ЩУВАТИСЯ, СПИНА́ТИСЯ, ВИ́СИТИСЯ рідко... Словник синонімів української мови
  5. виситися — ВИ́СИТИСЯ, иться, недок. Виділятися висотою, міститися, знаходитися високо; височіти. Дерево шумить, камінь лежить, гори висяться, ріки течуть (Вовчок, І, 1955, 287); Правої башти вже не було. Словник української мови в 11 томах