висловлювання
ВИСЛО́ВЛЮВАННЯ, я, с.
1. Дія за знач. висло́влювати.
Кожна людина має свій, притаманний їй, своєрідний спосіб висловлювання (Ю. Смолич);
Швейк частував його кавою, і вони обмінювалися поглядами про те, що Австрія програє .. Це була нескінченна низка висловлювань (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
2. Те, що висловлене (про думку, погляд, міркування і т. ін.).
Коли хочете дістати в нас пристойну роботу, мусите себе стримувати від необдуманих висловлювань (Ю. Винничук);
У листах розсипані блискучі лаконічні висловлювання Лесі Українки з приводу різних подій і явищ (з наук.-попул. літ.);
Живучи у згоді з власним ученням, Г. Сковорода здобув велику популярність серед простого люду, багато його висловлювань увійшло до народних пісень і дум (з навч. літ.).
Значення в інших словниках
- висловлювання — висло́влювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- висловлювання — -я, с. 1》 Дія за знач. висловлювати. 2》 Те, що висловлене (про думку, погляд, міркування і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- висловлювання — ВИСЛОВЛЮВАННЯ — речення, яке може мати логічну оцінку "істинно". У сучасній логіці такі оцінки, як "правильно", "добре", "зрозуміло" та інші намагаються визначити за допомогою логіко-семантичних принципів як варіант оцінки "істинно". Основні типи висловлень: ствердження, запитання й імператив. Філософський енциклопедичний словник
- висловлювання — ВИСЛО́ВЛЮВАННЯ, я, с. 1. Дія. за знач. висло́влювати. Кожна людина має свій, притаманний їй, своєрідний спосіб висловлювання (Смолич, VI, 1959, 317). 2. Те, що висловлене (про думку, погляд, міркування і т. ін.). Словник української мови в 11 томах