вислухання

ВИ́СЛУХАННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́слухати.

[Возний:] Панове! Втихомиртесь для вислухання декрету смертного (І. Кочерга);

– Тут говорили свідки й очевидці. По вислуханню [вислуханні] всіх цих контроверсій суд має перейти до пропозицій (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вислухання — -я, с. Дія за знач. вислухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вислухання — Вислуха́ння, -ня с. Выслушиваніе. Словник української мови Грінченка