1. Словник української мови у 20 томах

високобілковий

ВИСОКОБІЛКО́ВИЙ, а, е.

Який містить велику кількість білка (у 2 знач.).

Горох, вика, соя, кормові боби – це ґрунтоутворювальні, азотофіксувальні, високобілкові культури, які сприяють підвищенню родючості ґрунтів (з наук.-попул. літ.);

На відмерлих рослинних рештках поселяються гетеротрофні мікроби, які асимілюють вуглекислоту ґрунту та ґрунтового повітря і створюють нову високобілкову речовину (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. високобілковий — високобілко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. високобілковий — -а, -е. Який містить велику кількість білка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. високобілковий — ВИСОКОБІЛКО́ВИЙ, а, е. Який містить у собі велику кількість білка. Серед високобілкових культур важливе місце займає кінський біб (Колг. Укр., 3, 1961, 22). Словник української мови в 11 томах