високовірулентний

ВИСОКОВІРУЛЕ́НТНИЙ, а, е, біол.

Який має високий рівень вірулентності.

За умов природної чи набутої резистентності (імунітету) організм втрачає сприйнятливість до високовірулентного вірусу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me