високогір'я

ВИСОКОГІ́Р'Я, я, с.

Місцевість, розташована високо в горах.

Черепиця. Жовті мури. Тиша, десята, ні, одинадцята ранку, п'ятниця, зимно, високогір'я, Високоальп'я .. Це Інсбрук, мої панове (Ю. Андрухович);

Поряд із високогір'ями Карпат представлені значні масиви пралісів, що характеризуються великою різноманітністю флори і фауни (з наук.-попул. літ.);

Пізньої осені Дарина переходила високогір'ям від села до села, провідуючи лісові санпункти і шпиталі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me