високодостойний

ВИСОКОДОСТО́ЙНИЙ, а, е.

Який має високі позитивні риси, достоїнства.

Стільки злочинів вчинено за тридцять років володарювання Генріха .. Знищено многі тисячі, вбито таких високодостойних мужів (П. Загребельний);

// Форма офіційно-ввічливого звертання до особи, групи осіб і т. ін.

Високодостойний пане верховний отамане! Користуючись нагодою, шлемо своє щире козацьке вітання! (з Інтернету).