високоліття

ВИСОКОЛІ́ТТЯ, я, с., уроч.

Ювілейна дата народження (перев. з досягненням 60 і більше років).

Якщо спробувати одним словом окреслити, що є найвизначальнішим у творчості Майстра [Олеся Гончара], котрий нині відзначає своє високоліття, то цим словом вочевидь мусить бути неповторність (із журн.);

Сердечно дякую всім, хто привітав мене з нагоди мого високоліття (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me