високоліття
ВИСОКОЛІ́ТТЯ, я, с., уроч.
Ювілейна дата народження (перев. з досягненням 60 і більше років).
Якщо спробувати одним словом окреслити, що є найвизначальнішим у творчості Майстра [Олеся Гончара], котрий нині відзначає своє високоліття, то цим словом вочевидь мусить бути неповторність (із журн.);
Сердечно дякую всім, хто привітав мене з нагоди мого високоліття (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me