високоморальний

ВИСОКОМОРА́ЛЬНИЙ, а, е.

Який характеризується високим рівнем моральності.

Після довгих дебатів з адвокатом і прокурором ми вирішили зупинитися саме на їхніх кандидатурах, яко людях виважених, високоморальних і таких, що не мають особистих зацікавлень у цій справі (Ю. Винничук);

Волелюбний, щирий, високоморальний – і до краю знедолений... Таким, завдяки поетичному генію Шевченка, наш народ утвердився в очах світу (з публіц. літ.);

Щиро бажаючи припинення чвар в Україні, Л. Баранович і його послідовники пропагували взірці та норми високоморальної поведінки, християнського способу життя (з наук.-попул. літ.).