високоногий
ВИСОКОНО́ГИЙ, а, е.
Який має високі ноги.
Йому було трохи більше сорока. Високоногий, довгорукий, високошиїй, живіт утягнутий, груди хоч і трохи запалі, але великі, плечі міцні (Б. Харчук);
Три червоні курки і зозулястий півень з'явились з-за хати. Потім два смугастих коти і худий як смерть, високоногий старий хорт (Ю. Логвин);
Лось – високонога тварина, із потужною грудною кліткою і важкою горбоносою головою (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me