високоорганізований

ВИСОКООРГАНІЗО́ВАНИЙ, а, е.

1. Який має найскладнішу і найдосконалішу будову (звичайно про живу матерію).

У високоорганізованих тварин і людини традиційно описують п'ять найочевидніших чуттів: зір, слух, смак, нюх і дотик (з наук. літ.);

Мислення – це властивість високоорганізованої матерії, а саме – властивість мозку (з навч. літ.).

2. Який має дуже високу, досконалу організацію, структуру.

Р. Бредбері – майстер винятково прозорої та ясної мови з високоорганізованим синтаксисом, зі своїм ритмічним плином оповіді (з наук.-попул. літ.).